Дайджест Memory Lab. №14
Memory Lab у KSE займається дослідженнями пам'яті та публічної історії. У цьому дайджесті ми пишемо про актуальні події, нові українські та англомовні видання, проєкти і кейси.
#call for papers
🗓️📢 Конференція “Monuments of the Soviet Occupation Period as Dissonant Heritage”
30–31 жовтня 2025, Рига, Латвія
Конференція фокусується на пам'ятниках періоду радянської окупації, приділяючи особливу увагу їхньому неоднозначному, але значущому місцю в контексті культурної спадщини. Учасникам конференції пропонується обговорити ці пам'ятники не лише як залишки минулого режиму, але й як матеріальну та нематеріальну спадщину радянської епохи та як історичні свідчення окупації, які мають бути включені в процес пояснення та оновлення історії. Організатори запрошують до участі фахівців з культурної спадщини, мистецтвознавців, художників, а також істориків, дослідників пам'яті та науковців з інших галузей.
Дедлайн: 22 серпня 2025
➡️ Список тем, умови участі та контакти (pdf)
🗓️📢 Воркшоп “Multiple Temporalities in Research on War-, Violence-, and Crisis-Affected Societies”
2–4 лютого 2026, Варшава, Польща
Спираючись на досвід організаторів у проведенні лонгітюдних якісних досліджень триваючого російського вторгнення в Україну, воркшоп має на меті об'єднати науковців, які розмірковують про різні темпоральності у вивченні суспільств, що постраждали від війни та кризи. Учасники зможуть обговорити, як вивчення вразливого населення, що постраждало від тривалої кризи, ставить нові виклики перед дослідниками.
Дедлайн: 21 вересня 2025.
(Учасники та учасниці з України можуть податися на грант на покриття дорожніх витрат.)
🗓️📢 Конференція “Women and Europe – Interdisciplinary approaches, innovative prospects, new sources”
10–11 листопада, 2025, Флоренція, Італія
Конференція має на меті зосередитися на недостатньо дослідженій ролі жінок в Європі. Прогалина в дослідженнях поглиблюється відсутністю або несистематичністю джерел, особливо архівних, які тривалий час збиралися, зберігалися та публікувалися з точки зору та наративу "батьків-засновників", незважаючи на те, що жінки відігравали ключову роль в європейській історії. Конференція прагне заповнити цю прогалину, заохочуючи міждисциплінарні підходи, нові джерела, такі як приватні архіви та усні історії, і, зрештою, інтегруючи гендерну перспективу в європейську пам'ять та історію.
Подія орієнтована на науковців та науковиць, які представляють різні дисциплінарні горизонти (наприклад, історію, політологію, гендерні та феміністичні студії, соціологію, архівознавство, економіку, цифрову гуманітаристику тощо) та перебувають на різних етапах своєї кар'єри.
Дедлайн: 19 серпня 2025
#можливості
🗓️📢 Documenting Ukraine Grants
Програма “Documenting Ukraine” пропонує одноразові гранти у розмірі 5 000 євро для українських інтелектуалів та митців, що працюють над документальними проєктами, фіксуючи та осмислюючи поточні події.
Дедлайн подачі заявок: 20 липня 2025
➡️ Умови участі та форма подачі заявки на сайті The Institute for Human Sciences (IWM)
#події
🗓️ When Soft Power Turns Hard: Cancel-Culture Controversy During the Russian-Ukrainian War — Лекція Миколи Рябчука у HURI
23 липня 2025. 05:00pm–06:30pm (America/New_York)
Неспровокована агресія Росії проти України у 2022 році викликала майже всезагальне міжнародне засудження, але якщо необхідність санкцій проти конкретних осіб та інституцій, які підтримують війну, практично ніхто не ставить під сумнів, тотальна відмова від російської культури та скасування її знакових постатей часто рішуче заперечується. Лекція заглибиться в суть цих дебатів, намагаючись представити різні обґрунтування і протилежні аргументи, а також відповісти на більш фундаментальне питання: Якою мірою і яким чином, здавалося б, безневинна, аполітична культурна “м’яка сила” сприяє войовничій “жорсткій силі” держави-агресорки під час війни.
Лекція Миколи Рябчука, старшого наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень у Києві, а нині запрошеного дослідника Університету Джорджа Вашингтона. Модерує Сергій Біленький.
➡️ Опис події та реєстрація для доступу в zoom
#видання
📚 Richter, Klaus, Jasmin Nithammer, and Anca Mândru, eds. 2025. The Great Depression in Eastern Europe. Budapest ; New York: CEU Press, Central European University Press.
З наближенням сторіччя Великої депресії ця книга пропонує історичне дослідження її впливу на Східну Європу. У фокусі видання — десять держав міжвоєнного періоду, що постали на місці імперій.
Автори досліджують глибокий вплив Депресії на відносини між суспільством і державою, між статями, між соціальними класами та між різними національностями. Переміщуючи фокус дослідження з економічної історії до соціальної та політичної, збірник сприяє кращому розумінню держав, суспільств і націоналізму в Східній Європі у 1930-х роках.
➡️ У вільному доступі на сайті OAPEN. Online library of open access books
📚 Kościańska, Agnieszka, Anita Kurimay, Kateřina Lišková, and Hadley Z. Renkin, eds. 2025. The Routledge Handbook of Sexuality in East Central Europe. London: Routledge.
Збірка містить огляд наукових досліджень про сексуальність у Центрально-Східній Європі для студентів і викладачів, зосереджуючи увагу на Чеській Республіці, Угорщині, Польщі та Словаччині, починаючи з кінця ХІХ століття і до сьогодення.
Збірник складається з восьми розділів, що охоплюють такі основні сфери досліджень, як ненормативна сексуальність; сім'я, шлюб і спорідненість; раса/етнічність і націоналізм; народження, здоров'я і репродукція; релігія; секс, праця і мобільність; насильство; статеве виховання; сексуальна освіта.
➡️ Більше інформації, зміст та завантаження окремих глав
📚 Mwambari, David. 2023. Navigating Cultural Memory: Commemoration and Narrative in Postgenocide Rwanda. New York, NY: Oxford University Press.
Memory Studies Association оголосила нового переможця премії MSA First Book Award, яка присуджується спільно з журналом SAGE Memory Studies. Нагороду отримав Девід Мвамбарі за монографію під назвою “Navigating Cultural Memory: Commemoration and Narrative in Postgenocide Rwanda”.
Книга Мвамбарі, частково монографія, частково мемуари, ґрунтується на африканській (кіньяруандійській) концепції “агаріко” (гідність, самоцінність), простежуючи історію творення пам'яті після подій в Руанді 1994 року. Вводячи типології “чемпіонів, антагоністів і фаталістів”, Мвамбарі звертається до складних конкуруючих історій і пам’яті про них у різних поколіннях, гендерах і географічних регіонах.
➡️ Зміст і анотація до глав на сайті Oxford Academic
#видання українською
📚 Yevhen Lyr. The FLOOD
The FLOOD — перша англомовна книжка Євгена Ліра в жанрі наративного нонфікшну. Це документально-художня подорож до Херсонських степів, заснована на свідченнях людей, які пережили російську окупацію та наслідки підриву Каховської ГЕС.
➡️ Передзамовлення на сайті Ukraїner
📚 Рут Бенедикт. Хризантема і меч
“Хризантема і меч: патерни японської культури” — дослідження американської антропологині Рут Бенедикт (1887–1948), яка на замовлення уряду США вивчала культуру, традиції та ідеологію мілітаристської Японії під час Другої світової війни. Книга “Хризантема і меч” вперше виходить українською. Перекладач — Богдан Передрій.
➡️ Замовлення на сайті видавництва “Стилет і стилос”
📚 Розчаклування недуги. Локальна традиція, “старі” хвороби та “нова” медицина в Україні ХVІІІ–ХІХ ст.
Розчаклування недуги. Локальна традиція, “старі” хвороби та “нова” медицина в Україні ХVІІІ–ХІХ ст. / Колективна монографія за ред. В. Маслійчука та І. Сердюка. 2-ге вид., стер. Харків : Видавець Олександр Савчук, 2025. 352 с., 37 іл.
У книжці йдеться про початки формування нових медичних уявлень та державної системи медицини в Україні ХVІІІ–ХІХ ст. Автори звертають увагу на те, як імперські ініціативи були реалізовані на локальному рівні та накладалися на місцевий контекст, а унауковлені знання поєднувалися з традиційними практиками зцілення. Тематика розділів охоплює різні проблеми: бачення “інакшої” тілесності та використання “монструозного” як ресурсу; побутування епідемій в локальних спільнотах; перші спроби вакцинації та боротьбу з віспою; ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі; витіснення цехових лікарських практик.
➡️ Замовлення на сайті Видавця Олександра Савчука
📚 Cкотт Рейнольдс Нельсон. Океани зерна. Як американське збіжжя змінило світ
Скотт Рейнольдс Нельсон — професор історії в Університеті Джорджії, історик “довгого дев’ятнадцятого століття”, спеціалізується на історії праці, міжнародних фінансах, історії науки та світових товарних ринках.
Книга "Океани" (вийшла англійською у 2022) описує суперництво світових імперій у контролі за виробництвом та продажем зерна протягом кількох століть. Книга розповідає історію світового політичного процесу, економічного розвитку та урбанізації, промислової революції та війн в Європі та США в контексті контролю за виробництвом хліба і маршрутами експорту зерна.
➡️ Замовлення на сайті видавництва “Чорна гора”
📚 Мейгіл Фавлер. Бомонд на краю імперії: держава і сцена в радянській Україні
Монографія історикині та дослідниці театру Мейгіл Фавлер, вперше видана University of Toronto Press у 2017 році. В українській редакції видання, що підготовлена спільно із Центром міської історії, авторка досліджує складні стосунки між мистецтвом та державою в радянській Україні у 1920–1930-х роках через колективну біографію митців та чиновників, які творили культуру у розмаїтому середовищі Харкова того часу.
Переклад з англійської: Ярослава Стріха.
➡️ Замовлення на сайті видавництва Родовід
#відео
📺 Хто напише історію війни — Україна чи росія? | Антон Дробович
Антон Дробович у розмові з Громадським радіо про те, як Україна фіксує пам’ять про війну, — від архівування до створення наративу для майбутніх поколінь.
📺 Ukrainians Can't be Stereotyped as Victims - Oleksandra Matviichuk (Nobel Laureate)
Олександра Матвійчук, Нобелівська лауреатка, українська правозахисниця та лідерка Центру громадянських свобод розповідає для подкасту Silicon Curtain про історичні та особисті мотиви своєї роботи, етичний колапс у глобальній геополітиці, важливість відстоювання демократичних цінностей та боротьбу з авторитарним режимом Росії.
📺 A Jewish Odesa: Book Talk by Marina Sapritsky-Nahum (HURI)
Соціальна антропологиня Dr. Marina Sapritsky-Nahum протягом майже двох десятиліть проводить дослідження в Одесі та з її єврейськими діаспорами за кордоном. Її наукові інтереси включають пострадянські єврейські ідентичності, релігію, міграцію та філантропію. Нещодавня книга “Jewish Odesa: Negotiating Identities and Traditions in Contemporary Ukraine” показує процес релігійного відродження та розбудови громад після розпаду СРСР. Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році дослідниця описує досвід українських єврейських біженців у Берліні та вплив війни на українську єврейську спадщину.
📺 Як формується колективна памʼять? Відверто про війну та патріотизм | Антон Лягуша | Поза Формулами
Історик, академічний директор програми “Дослідження пам'яті та публічна історія” у KSE Антон Лягуша у розмові з проєктом “Поза формулами”: Чому історія, яку викладають, часто більше схожа на пафосну легенду, ніж на реальність? Чому суспільства знову і знову створюють “героїв без страху й докору”? І як змінюється колективна памʼять, коли закінчується війна?
📺 Військові кладовища США у Європі. Друга світова і пам'ять про полеглих
Ютуб-проєкт журналістки та телеведучої Дарки Гірної та онлайн-журналу Reporters “Обличчя Незалежності” розповідає про американські військові цвинтарі Другої світової війни у Бельгії: Henri-Chapelle American Cemetery and Memorial та The Ardennes American Cemetery.
📺 Чи могла Україна зберегти ядерну зброю? Аналіз історичних фактів | Без Брому
Мар’яна Буджерин, докторка політології, наукова співробітниця центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардському Університеті, розповідає “Локальній історії” про історію ядерного роззброєння України, — одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики.
📺 Інфовійна: чому до неї треба підходити системно? | Kult: Podcast
Любов Цибульська, українська комунікаційниця, спеціалістка зі стратегічних комунікацій очільниця ГО “Join Ukraine”, що займається аналізом російської гібридної війни, у розмові з Володимиром Єрмоленком для Kult: Podcast.
#статті #авторські колонки
📑 “Горе”: що стоїть за знаковою фотографією часів Другої світової? Ірина Склокіна
Книга “Горе: біографія фотографії Голокосту” американського професора Дейвіда Шніра розповідає про радянського фронтового фотографа Дмітрія Бальтерманца, зосереджуючись на одній винятковій фотографії. Історикиня Ірина Склокіна розповідає про методологію та висновки Шніра в своїй статті для видання Re/visions.
📑 37 днів облоги: проєкти меморіалізації досвіду Чернігова. Вікторія Скуба
Журналістка, комунікаційниця, випускниця магістерської програми KSE “Дослідження памʼяті та публічна історія” Вікторія Скуба розповідає про роботу Лабораторії практик меморіалізації від платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво в Чернігові.
Чернігів — четверта локація, з якою працювали учасники Лабораторії практик меморіалізації. Архітектори, художники, урбаністи розробили ідеї, як зберегти в памʼяті досвід чернігівців та вшанувати захисників міста.
📑 Documenting Wartime Graffiti and Inscriptions in Public Spaces
В межах проєкту “The Language of Walls: Informal Communication in Public Spaces During Times of Crisis” стипендіат ініціативи “Documenting Ukraine” Anton Hauk дослідив графіті та написи в Україні та за кордоном. Він проаналізував графіті, що з’являються на вулицях міст, знакових пам’ятках та зруйнованих об'єктах, як вирази суспільних наративів та емоцій.