Дайджест Memory Lab. №18
Memory Lab у KSE займається дослідженнями пам'яті та публічної історії. У цьому дайджесті ми пишемо про актуальні події, нові українські та англомовні видання, проєкти і кейси.
#call for papers
🗓️📢 8th International Conference on Public History | 7-11 September 2026, Lisbon, Portugal
Тематика конференції — The Public History of Difficult Pasts. Конференція має на меті кинути виклик історичному ревізіонізму, посилити голоси маргіналізованих груп та сприяти транснаціональному діалогу щодо примирення, відповідальності та відновного правосуддя.
Основні тематичні групи досліджень: Історичні контексти та глобальні процеси. Протидія історичному запереченню та ревізіонізму. Множинні голоси та перспективи. Комісії з встановлення істини та перехідне правосуддя.
До 30 листопада 2025
➡️ Опис та вимоги на сайті International Federation for Public History
🗓️📢 The Long Perestroika from Below: Centering the Peripheries. Workshop | 1-3 June 2026, Kloster Seeon, Bavaria, Germany
Очікуються пропозиції статей, які розглядають “довгу перебудову” з точки зору людей, які жили, працювали та діяли поза центрами влади. Представники місцевої влади, соціальний та культурний андеграунд, соціально маргіналізовані групи, етнічні меншини та інші історичні актори, які були проігноровані в домінуючих наративах про перебудову.
До 15 грудня 2025
➡️ Опис та вимоги на сайті дослідницького проєкту Perestroika from below
🗓️📢 Citizen Practices in Producing and Preserving the Past | 11-12 May 2026, Luxembourg Centre for Contemporary and Digital History (C2DH)
Організатори прагнуть дослідити процеси, методології та форми співпраці, за допомогою яких громадяни беруть участь в історичній роботі та збереженні культурної спадщини: як вони збирають, класифікують, зберігають та інтерпретують минуле, а також як ці практики формують ширше історіографічне поле.
Основні теми:
Участь громадян та спільне авторство в історичній роботі
Історичні товариства, клуби та асоціації як місця створення знань
Історики-аматори: практики, досвід та визнання
Спірне культурне надбання: практики збереження та громадський активізм
Освіта, спадщина та формування історичної свідомості громадян
Захист прав, добровільні асоціації та історичні ініціативи на місцевому рівні
До 20 грудня 2025
➡️ Опис та вимоги на сайті C2DH
🗓️📢 Conference on East European and Eurasian Studies. Global Flows and Frictions in Eastern Europe and Eurasia | 10-12 June 2026, Tartu, Estonia
10-та щорічна конференція в Тарту запрошує учасників та учасниць до роздумів над наслідками (де-)глобалізації у Східній Європі та Євразії. Очікуються доповіді, які критично аналізують, як люди, ідеї, капітал, інформація, технології та товари переміщувалися через кордони, сприяючи різним формам інтеграції та взаємозалежності в минулому і сьогоденні.
До 25 січня 2026
➡️ Опис та вимоги на сайті University of Tartu
🗓️📢 The international summer school “Innovative Perspectives on Holocaust Research — Sources, Methods, Tools” | 5-6 July 2026, Warsaw, Poland
Метою літньої школи є обмін досвідом між молодими науковцями, які досліджують Центральну та Східну Європу. Організатори прагнуть дослідити нові методологічні перспективи, поєднуючи локальну і транснаціональну історію, базуючись на різних переосмислених джерелах або раніше невідомих матеріалах. У фокусі уваги — Голокост у провінційних регіонах з різною динамікою та факторами насильства і спробами виживання, а також пам’ять і виклики у вивченні Голокосту.
До 30 листопада 2025 року
➡️ PDF файл з описом та вимогами
#події
🗓️ Private Memory/Public History: A Cross-Disciplinary Discussion About Archival Research (dMSA)
Ця панель об’єднує історика-публіциста, архівістку, а також вчену в галузі архівної справи. Разом вони розглянуть інтелектуальні виклики, практичні перешкоди, дисциплінарні розбіжності та етичні питання, з якими стикаються під час роботи з архівами.
Онлайн, середа 12 листопада 2025, 21:00 за київським часом
➡️ Реєстрація
#проєкти
Дослідницький проєкт “Transnational popular culture – Europe in the long 1960s”
Міждисциплінарна дослідницька група з University of Saarland та University of Luxembourg, розпочавши проєкт у 2018 році, має на меті заповнити історичні прогалини в дослідженні транснаціональної популярної культури, підкріпити теоретичні дебати емпіричними прикладами та продемонструвати додаткову цінність транснаціонального підходу до аналізу окремих країн.
➡️ Список академічних публікацій, створених в межах проєкту
➡️ Інтерактивна презентація за вибраними темами
#подкасти
🎙️ “Говорять жінки українського сходу”
Повернення історичної памʼяті щодо ролі жінок у ХХ сторіччі на українському сході. Новий проєкт від “Люк” та UA-TRAVELS говорить із сучасними жінками Донеччини, Луганщини, Харківщини та Подніпровʼя про наших попередниць.
🎙️ “Зв’язкові свободи”
Документальний подкаст від “Пост Беллум — Україна” та “Українська правда” розповідає про те, як засоби зв’язку стають засобами боротьби за свободу та справедливість. Доступний перший випуск “Говорить Вільна Україна: Як працював зв’язок в ОУН-УПА”.
➡️ Перший випуск та лінки на інші платформи на сайті Українська правда
#видання українською
📚 Олег Криштопа “Радіо «Афродіта»”
Цей документальний роман розповідає історію українського повстанського радіо, яке висвітлювало боротьбу проти окупантів — спочатку німецьких, а потім російських. Це оповідь про відвагу, мужність, але й про зраду, кохання, дружбу, довіру.
➡️ Замовлення на сайті видавництва Вавилонська бібліотека
➡️ Рецензія на текст на сайті Сенсор Медіа
📚 Таня Браніґан “Червона пам’ять. Як проживали, пам’ятали й забували Культурну революцію в Китаї”
З часів Культурної революції минуло понад 50 років. Приїхавши в Пекін, кореспондентка Guardian Таня Браніґан усвідомила, що те жорстоке і буремне десятиліття до сьогодні скеровує і формує країну. Однак офіційна цензура й особисті травми породили національну амнезію: пам’ять про Культурну революцію оприявнюється передовсім у білих плямах і замовчуваннях. У “Червоній пам’яті” Браніґан досліджує історії тих, хто намагається розібратися зі спадщиною тієї доби.
➡️ Передзамовлення на сайті видаництва Книголав
📚 Остап Українець, Катерина Дудка “Діло діточе. Як наші предки були маленькими”
Це подорож у дитинство п’ятьох хлопців і дівчат із різних регіонів України кінця ХІХ століття. Вона відкриває світ обрядів, слів і речей, які колись здавались звичними на Гуцульщині й Буковині, Поліссі, Поділлі й Наддніпрянщині. Історія бере початок від перерізання пуповини бабою-повитухою і закінчується кількома гучними українськими весіллями. Автори поєднують художню оповідь із етнографічним матеріалом.
➡️ Замовлення на сайті видавництва Vivat
📚 Леся Бондарук “Справа Гончарука. Останній розстріляний повстанець”
12 липня 1989-го, за два роки до відновлення незалежности України, радянська влада розстріляла Івана Гончарука, колишнього вояка Української повстанської армії. Опрацювавши сотні архівних документів, спогади очевидців та Іванових рідних, історикиня Леся Бондарук живим репортажним викладом повертає історію останнього розстріляного повстанця до національної пам’яті.
➡️ Передзамовлення на сайті видавництва Локальна історія
📚 Якуб Мікановський “Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель”
Американський історик та журналіст Якуб Мікановський веде читача крізь століття від Балтії до Чорного моря — від християнізації язичників і середньовічних королівств до піднесення Речі Посполитої, панування Османської імперії, злету та падіння комунізму. За допомогою родинних легенд та архівних знахідок автор передає голос поколінь — християн, мусульман, євреїв та ромів, які жили, любили і страждали у цьому неспокійному краї.
➡️ Передзамовлення на сайті видавництва Локальна історія
📚 Том Стендідж “Історія світу в 6 склянках”
Пиво, вино, дистиляти, кава, чай і кока-кола втілюють шість епох, які охоплюють розвиток цивілізації — від кам’яної доби і до сучасності. Як переконливо доводить журналіст і письменник Том Стендідж, кожен з цих напоїв у певний період “тонізував” розвиток культури й “освіжав” взаємодію різних суспільств.
➡️ Замовлення на сайті видавництва Наш формат
#відео
📺 ➡️ Націоналізм: радикальна ідея ХІХ століття? Роль інтелектуалів та перші націоналісти | Без Брому
Фабіан Бауманн — швейцарський історик, науковий співробітник Гайдельберзького університету, автор книги “Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів” у розмові з Віталієм Ляскою
📺 ➡️ Як зробити музей про геноциди популярним? Досвід Південної Африки
Про Центр Голокосту та Геноциду в Йоганнесбурзі, фінансування культурних інституцій у Південній Африці та цінність людських історій — у розмові журналістки Наталі Гуменюк із директоркою та засновницею музею Талі Нейтс.
📺 ➡️ Як ми вчимося пам’ятати | Антон Лягуша | Sebto “Студія пам’яті”
Антон Лягуша, історик, дослідник памʼяті, академічний директор магістерських програм Київської школи економіки у подкасті Sebto “Студія пам’яті”
#статті #авторські колонки
📑 ➡️ Архівний суверенiтет: українські археографічні дані та виклики воєнної доби — Наталія Ханенко-Фрізен про “архівний суверенітет” та “суверенітет даних” (data sovereignty) у контексті передачі усноісторичних свідчень та архівних джерел до закордонних інституцій
📑 ➡️ The myth of the ‘empty steppe’: how Europe misimagines Ukraine — доцентка Амстердамського університету Ольга Бурлюк про викривлені європейські уявлення про Україну як про “величезний порожній степ”.
📑 ➡️ “Коли держава забиває болт — виходить меморіал на Майдані, коли імітує діяльність — Ягідне”. Максим Єлігулашвілі — інтерв’ю про памʼять і проблеми меморіалізації
📑 ➡️ Від путівників до фіксування локальної пам’яті: як в Україні видають краєзнавчі книжки — Читомо
📑 ➡️ Суспільне про збереження стели на в’їзді в Донецьку область